Нобелівська премія – одна з найпрестижніших міжнародних премій, яку щорічно присуджують за видатні наукові дослідження, революційні винаходи або значний внесок у культуру чи розвиток суспільства. Кафедра фізіології та патофізіології завжди щорічно у жовтні проводить засідання студентського наукового гуртка, присвяченого цій події. 26 жовтня відбулося засідання гуртка, на якому прозвучать доповіді про Нобелівських лауреатів 2026 року в області фізіології та медицини. Нобелівський комітет оголосив лауреатів премії з фізіології та медицини за 2026 рік. Ними стали науковці Карл Дейссерот (Karl Deisseroth), Петер Гегеманн (Peter Hegemann) та Георг Нагель (Georg Nagel) за революційні відкриття у сфері світлочутливих іонних каналів.
З доповіддю виступила студентка Мальована Аліна (група СМ-501) на тему: «Нобелівський центр миру.Осло.Норвегія». У доповіді студентка поділилася особистим досвідом відвідин Нобелівський центр миру. Робота з генетичним кодом (мікроРНК), тонке налаштування імунітету (Т-регуляторні клітини) та оптичне керування нейронами(оптогенетика) дають людству реальний шанс на подолання захворювань, які ще кілька десятиліть тому вважалися абсолютно невиліковними.
З доповіддю виступила студентка 4 курсу Халимоненко Ольга (група Мц.м-310) на тему: «Оптогенетика як метод дослідження мозку людини». У доповіді висвітлені основні принципи роботи біотехнологічного методу, який використовується для контролю клітинної активності за допомогою світла. Оптогенетичний контроль активності нервових клітин вже призвів до численних нових відкриттів, що покращують розуміння функцій нейронних ланцюгів мозку людини. Відкриваються нові шляхи для створення нових підходів у лікуванні хвороби Паркінсона, епілепсії, важких форм депресії та відновлення втраченого зору.
Доповідь студентки 2 курсу Солощенко Карини (група Мц-502) на тему: «Світло як «перемикач» для нейронів. Каналородопсин». Щоб зрозуміти, як працюють пам’ять, емоції та поведінка, недостатньо знати, які ділянки мозку відповідають за певні функції. Важливо з’ясувати, які саме нервові клітини беруть у них участь і як їхня активність впливає на роботу мозку. Вирішальний крок до втілення цієї ідеї зробили Петер Гегеманн і Георг Нагель, досліджуючи світлочутливі білки одноклітинних зелених водоростей. Згодом Карл Дайсерот використав ці відкриття для керування активністю нейронів. Саме так зародилася оптогенетика – метод, який дозволяє за допомогою світла активувати або пригнічувати визначені нервові клітини.
Студентки 6 курсу Макей Ірина та Корчева Соня висвітлили питання : «Нові лікарські препарати та вакцини: досягнення сучасної медицини у 2026 році». У доповіді висвітлені основні напрями розвитку фармакотерапії та тенденції розвитку лікарських препаратів. Головною тенденцією 2026 року: перехід від симптоматичного лікування до патогенетичної, молекулярно спрямованої та персоналізованої терапії. FDA схвалила 45 нових препаратів категорії novel drugs станом на 28 вересня 2026року. Це досягнення у лікуванні ожиріння, нові препарати для цукрового діабету, нові препарати для ниркових захворювань, нові антиінфекційні препарати, інновації в гематології, перша мРНК-вакцина проти грипу, вакцинація проти ВПЛ в Україні.
Доповіді учасників вже доступні наYorube- каналі кафедри.
