Весняний семестр у розпалі. 22 квітня на кафедрі фізіології і патофізіології з курсом медичної біології відбулося фінальне засідання «Фізіологічного наукового гуртка» у цьому навчальному році, присвячене актуальній темі — «Розумний кишківник – від апетиту до настрою».
Засідання відбулось у онлайн форматі, в дружній атмосфері. Під час зустрічі учасники гуртка мали змогу ознайомитися з сучасними науковими підходами до вивчення травної системи, обговорити новітні дані щодо ролі мікробіоти та її регуляції нашим імунітетом, масою тіла, настроєм, синтезом серотоніну та вітамінів.
Під час засідання були представлені такі доповіді:
- Ревенко Ганна МЦ.м – 103, ” Психобіотики – біологічна альтернатива антидепресантам” У доповіді висвітлено роль мікробіому для лікування депресії. Пробіотичні бактерії, які корисні для психічного здоров’я при споживанні в достатніх кількостях, називаються психобіотиками. Психобіотики можуть бути чудовим доповненням до стандартної фармакотерапії (наприклад, СІЗЗС), оскільки здатні пом’якшувати побічні ефекти антидепресантів з боку ШКТ і покращувати загальну відповідь на лікування. Ефективність пробіотиків не поступається деяким поширеним антидепресантам (венлафаксину, дулоксетину тощо).
- Кобилецька Анна. МЦ.м – 302, «Ентеральна система кишківника – другий мозок людини» . У доповіді розкрито сучасні підходи до дослідження мікробіому та його зв’язку з мозком людини. Розглянуто питання: чому кишківник- мозок? Найбільше угруповання бактерій у людському організмі міститься саме в шлунково-кишковому тракті. До осі Gut-Brain Axis додається новий учасник, і вісь розширюється: «мікробіота — кишківник — мозок» (MGBA,Microbiom-Gut-Brain Axis). Також розглянуті питання взаємозв’язку захворювань мозку та кишківника, цікаві дослідження в області трансплантації мікробіоти, лямбліозу та прояву депресії.
- Панасовський Андрій. МЦ.м – 305, «Травне шоу”. Мікробіота та її вплив на масу тіла людини».У доповіді висвітлено механізми впливу кишкової мікробіоти на обмін речовин, регуляцію енергетичного балансу та можливий зв’язок із метаболічними порушеннями.У доповіді прозучали питання:функції мікробіому, зв’язок між мікробіомом і вагою, вплив лактобацил на вагу залежить від конкретного штаму, наприклад, L. gasseri та L. Rhamnosus, фірмікути та бактероїдети, біфідобактерії (Bifidobacterium), ліпополісахариди (ЛПС), керування апетитом та потягом до їжі, грелін та лептин, поради щодо правильного харчування.
- Старостенко Ігор МЦ.м – 215, «Стрес і кишківник: чому перед іспитом болить живіт». У доповіді представлена інформація про Міжнародні дослідження ( Gastroenterology) , які показують, що емоційний стрес безпосередньо і миттєво впливає на моторну та секреторну функцію ШКТ. Саме тому ваші емоції фізично відчуваються в животі. Близько 90% серотоніну — нейромедіатора, який часто називають “гормоном щастя” та стабільності настрою, — виробляється саме в кишківнику, а не в мозку Розглянуті питання Механізму реакції “Бий або біжи”. Згідно зі статтями у міжнародному виданні Brain,Behavior, and Immunity, навіть короткочасний психологічний стрес (як-от період сесії) здатен суттєво змінити склад кишкової мікрофлори. Також були надані поради: як допомогти своєму кишківнику, ефективність методів зниження дискомфорту в ШКТ.
Засідання пройшло в атмосфері активного обговорення, учасники мали змогу поставити запитання, поділитися власними міркуваннями та обговорити перспективи подальших досліджень мікробіому людини. Проведення заходу відповідає принципам сталого розвитку і органічно узгоджується з сучасними підходами до розвитку громадського здоров’я та формування відповідального ставлення до збереження здоров’я, профілактики захворювань і підвищення якості життя через поширення науково обґрунтованих знань у медичному середовищі. Дані зустрічі сприяють розвитку наукового мислення студентів, поглибленню їх інтересу до сучасних медико-біологічних проблем
