18 листопада на кафедрі фізіології і патофізіології з курсом медичної біології відбулося чергове засідання Студентського фізіологічного гуртка, присвячене актуальній темі сучасної нейронауки – «Нейромедіатори ЦНС. Дофамін – ключовий елемент системи винагороди мозку, його вплив на ментальне здоров’я». Захід проходив в онлайн-форматі на платформі Zoom.
Під час засідання студенти мали можливість поглибити знання про роль дофаміну у функціонуванні центральної нервової системи, механізмах формування мотивації, емоційних реакцій, навчання та поведінки, а також обговорити сучасні наукові уявлення про значення дофамінергічної сигналізації у підтриманні ментального здоров’я.
Програма засідання складала сім студентських доповідей, які висвітлювали різні аспекти функціонування дофамінергічної системи:
- «Дофамін і депресія: чи справді депресія пов’язана з дефіцитом дофаміну?»– Кусовник Ірина (МЦ.м-306).
- «Феномен швидкого дофаміну»: сучасні уявлення про систему винагороди та формування залежнісної поведінки– Харченко Таїсія (МЦ.м-306).
- «Мозок–шкіра: дофамін, нейромедіатори та нейрогенне запалення в патогенезі дерматозів»– Розмаіта Ольга (МЦ.м-212).
- «Синдром дефіциту уваги та гіперактивності (СДУГ): роль дофамінергічної дисфункції у формуванні клінічних проявів»– Недайхліб Лілія (МЦ.м-406).
- «Дофамін і старіння мозку: чому з віком змінюються мотивація, когнітивна гнучкість та здатність навчатися?»– Берґ Любомир (МЦ.м-405).
- «Роль дофаміну в розвитку неврологічних і психічних розладів»– Висоцька Богдана (МЦ.м-304).
- «Кишково-мозкова вісь: взаємозв’язок мікробіоти, дофамінергічної сигналізації та психічного здоров’я»– Клименко Катерина (СМ-501).
Представлені доповіді продемонстрували багатогранність біологічної ролі дофаміну та його залучення до складних нейрофізіологічних і патофізіологічних процесів. Особливу увагу було приділено взаємозв’язку порушень дофамінергічної передачі з депресивними станами, залежнісною поведінкою, синдромом дефіциту уваги та гіперактивності, віковими змінами когнітивних функцій, а також міжсистемним взаємодіям у межах осі «кишківник–мозок» та нейроімунним механізмам.
Різноплановість представлених тем засвідчила важливість міждисциплінарного підходу до вивчення функціонування нервової системи та сучасного розуміння механізмів розвитку неврологічних і психічних порушень. Засідання стало чудовою нагодою для поглиблення теоретичних знань, розвитку навичок наукового пошуку, критичного аналізу сучасної літератури та вдосконалення вмінь представляти результати власної роботи.
Кафедра висловлює щиру подяку студентам за ґрунтовну підготовку доповідей, активність та зацікавленість науковою діяльністю!






