24 березня 2008 року наукова громадськість України відзначала 100-літній ювілей видатного представника української патофізіологічної школи Миколи Никифоровича Зайка (22.03.1908–25.12.1991), відомого як своїми науковими працями з проблем нервової трофіки та нейрогенних дистрофій, так і значним внеском у розвиток вітчизняної медичної педагогіки.
Серед багатьох відомих учнів Миколи Никифоровича (25 докторів і 35 кандидатів наук) останнім був професор Олександр Васильович Атаман, який у 1993 році організував і очолив кафедру патофізіології на новоствореному медичному факультеті (нині медичний інститут) Сумського державного університету.
Саме він вийшов з ініціативою провести в той ювілейний рік Наукові читання, присвячені своєму вчителеві. Цей захід пройшов успішно і започаткував нову традицію, ставши щорічним.
Цього року ювілейні X Читання в часі збіглися з 25-річницею медичного інституту СумДУ, а тому, аби відзначити ці дві події і підвести деякі підсумки багаторічної наукової діяльності, було вирішено надати трибуну засновникові Читань професору О.В. Атаману для доповіді на тему “Чому вени стійкі до атеросклерозу?”.
На початку свого виступу О.В. Атаман зробив невеликий екскурс в історію Читань, згадавши всіх науковців, хто на запрошення організаторів ділився з сумською аудиторією новітніми досягненнями медико-біологічних наук. Це були проф. В.Є. Досенко (Київ), академік НАМН України і член-кор. НАН України О.Г. Резніков (Київ), проф. А.І. Гоженко (Одеса), член-кор. НАН України В.Ф. Сагач (Київ), проф. М.О. Клименко (Харків), член-кор. НАН України В.Ф. Суходуб (Суми), проф. В.Ю. Гарбузова (Суми), проф. А.Г. Дяченко (Суми).
В основній частині доповіді О.В. Атаман відзначив, що питання, чому атеросклероз не уражає венозні судини, є одним з центральних, коли мова йде про механізми атеросклеротичного процесу. Адже, переконлива відповідь на нього є, по суті, відповіддю на запитання, чому саме артерії виступають об’єктом атеросклеротичних уражень.
Традиційне твердження: вени стійкі до атеросклерозу, тому що в них зовсім інші, “сприятливі” гемодинамічні умови, – зазнає аргументованої критики, яка ґрунтується на експериментах, про суть яких розповів доповідач.
На прикладі власних наукових досліджень О.В. Атаман показав, як формується особистість вченого, починаючи зі студентських лав. Він поділився з аудиторією трьома своїми відкриттями, якими пишається і по цей час. Перше з них, зроблене ще в студентські роки, полягало у встановленні високого рівня енергетичного обміну у венозній стінці – значно вищого, ніж у стінках артерій. Суть другого була в тому, що в ендотелії кровоносних судин є ектоферменти, здатні гідролізувати зовнішній АТФ. І нарешті, третє відкриття стосувалося подолання високої стійкості вен до D-гіпервітамінозних уражень шляхом пригнічення енергопостачання, що доводило активний характер їхньої резистентності до розвитку процесів кальцифікації.
Завершуючи свій виступ, доповідач виконав приємну місію, яка вже стала традиційною для Читань. Він вручив диплом кандидата медичних наук своїй учениці І.М. Савченко, а також Подяки студентам-гуртківцям кафедри, що стали переможцями II етапу Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт: Діані Свириденко за II місце в галузі “Теоретична медицина” та Єлізаветі Гарбузовій за III місце в галузі “Клінічна медицина”.
