Цікава зустріч, присвячена Всесвітньому тижню знань про мозок, відбулася 15 березня із професоркою кафедри фізіології і патофізіології Вікторією ГАРБУЗОВОЮ.
Сучасна медицина та фізіологія мають достатньо відповідей на те, як функціонує наше тіло, проте можливості мозку оповиті загадками і міфами. МОЗОК – ВСЕСВІТ ВСЕРЕДИНІ НАС.
- Чи справді чим більший мозок, тим кращий інтелект?
- Чи можна схуднути, займаючись розумовою працею?
- Чи відновлюються нервові клітини?
- Чи різний мозок у чоловіка та жінки ?
- Мозок – це жир?
Які з цих тверджень є міфами, а які ні, допомогла розібратися наша експертка Вікторія ГАРБУЗОВА на другій з серії зустрічей в рамках Тижня знань про мозок.
Найбільш жвавий інтерес викликало питання Що таке нейропластичність і чим вона корисна для покращення якості життя. Нейропластичність – це здатність мозку змінюватися під впливом досвіду за рахунок перебудови наявних або утворення нових нейронних мереж. Довгий час у науці панувала думка про те, що мозок формується в дитинстві раз і назавжди, а нервові клітини не відновлюються. Згідно з даними сучасної нейробіології, мозок може змінюватися протягом усього життя, і він здатний до нейрогенезу. Наш мозок створений, щоб змінюватись. Завдяки його пластичності завтра ми можемо робити те, чого не могли робити сьогодні.
Мозок – найскладніша система у Всесвіті, яка здатна вчитися, змінюватись і думати про себе саму!!! Розвиваючи свій мозок, ми відкриваємо перед собою нові горизонти, бачимо світ яскравіше! Виявляється, мозок розвивають не тільки інтелектуальні завдання, а й нові види фізичної активності, наприклад, танці.
Мозок людини – найскладніший стан матерії у відомому нам Всесвіті. У ньому стільки клітин (нейронів) скільки галактик у Всесвіті, а саме, близько 100 млрд. Факт про те, що 50 % наших генів забезпечують організацію і функціонування мозку, маса якого всього 2% від маси тіла, а решта 50% причетні до роботи інших 98 % тіла, погодьтесь, підкреслює складність роботи цього дивовижного органу.
Кожен нейрон організовує понад 15 тис. зв’язків з іншими нейронами: 15 тис. на вході (по дендритам приймає сигнали від інших) і 1,5 тис. на виході (по аксону надсилає сигнали іншим). Інформація передається нейронами по відростках з великою швидкістю. Швидкість поширення сигналів може сягати 120 м/с, тому ми швидко реагуємо на подразники.
Зв’язки між нейронами забезпечують створення нейронних мереж. У процесі діяльності мозку мапа нейронних мереж постійно змінюється – кожної секунди у роботу вмикаються різні нейрони, як лампочки на новорічній гірлянді. Крім того, один нейрон може брати участь у роботі різних нейронних мереж, але не одночасно.
Коли людина виконує стереотипні, відомі дії у мозку відбувається перемикання нейронних мереж. А коли ми пізнаємо нове, утворюються нові нейронні мережі і структура мозку змінюється.
У мозку дорослої людини можуть утворитися нові нейрони. Утворення нових нейронів називається нейрогенез. Слід зауважити, що нейрогенез відбувається лише у гіпокампі (відділ, що знаходиться у глибині півкуль головного мозку і відповідає за перехід короткочасної пам’яті у довготривалу, просторову орієнтацію, емоції). Інтенсивність нейрогенезу незначна – біля тисячі нових нейронів щодня. Якщо згадати, що у мозку майже 100 млрд клітин, то це дуже мало. Крім того, половина із утворених клітин одразу гине. Навчання новому, фізичні вправи, соціальна активність посилюють нейрогенез. А стреси, недосипання, алкоголь, опіати, навпаки, пригнічують.
Розвивайте нові нейронні мережі!
Це запорука здоров’я і успіху!
