Подорож до Батурина

7 жовтня 2017 року співробітники кафедри з друзями здійснили туристичну подорож до Батурина у Національний історико-культурний заповідник "Гетьманська столиця" – унікальне історичне місце, яке знаходиться на Чернігівщині і об'єднує безцінні пам'ятки історії, архітектури, культури, археології та природи: палацово-парковий ансамбль Кирила Розумовського, будинок генерального судді Василя Кочубея, музей археології Батурина, Воскресенську церкву-усипальницю гетьмана Розумовського, парк "Кочубеївський", Цитадель Батуринської фортеці.

Цитадель Батурина – реконструйована дерев'яна фортеця над річкою Сейм, де з 1669 по 1708 рр. розташовувалася укріплена резиденція трьох українських гетьманів: Д. Многогрішного, І. Самойловича та І. Мазепи. У 1708 р. всі споруди Батуринської фортеці були повністю зруйновані під час каральної операції російських військ під командуванням А. Меньшикова. На згадку про Батуринську трагедію, під час якої було знищено майже все населення міста, у 2004 р. на місці північно-східної вежі цитаделі встановлено пам'ятний хрест.

Будинок-музей генерального судді Війська Запорізького В. Кочубея – єдина будівля в Батурині, що збереглася з часів Батуринської фортеці. Одноповерховий будинок Генерального суду побудований в середині XVII ст. при гетьмані Д. Многогрішному. З 1700 року тут жив В. Кочубей зі своєю сім'єю. Його 16-річна дочка Мотря була закохана в свого хрещеного, 58-річного гетьмана І. Мазепу, проте батько був категорично проти їхнього шлюбу. Кочубей зі своїм сподвижником І. Іскрою намагався звести рахунки з Мазепою, повідомивши російському царю Петру I про таємні переговори гетьмана зі шведським королем Карлом XII. Царський уряд видав донощиків Мазепі, і вони були засуджені. Після страти батька Мотря пішла в монастир. Про цю драматичну історію нагадує пам'ятник, Алея Кохання та 500-літні дуби в садибному парку. У будинку Кочубея з 1975 р. розміщувався історико-краєзнавчий музей. У підвалах можна побачити кімнати слідства і попереднього ув'язнення з експозицією знарядь тортур.

Палац Кирила Розумовського – помпезна будівля резиденції гетьмана К. Розумовського – ефектно підноситься над річкою Сейм. Початковий проект розробив у середині XVIII ст. італійський архітектор А. Рінальді. Палац мав стати офіційною резиденцією останнього українського гетьмана в Батурині, коли місту ненадовго повернули статус гетьманської столиці. Нинішня будівля будувалося в 1799-1803 рр. за кресленнями шотландського архітектора Ч. Камерона вже в якості палацу графського маєтку Розумовського, коли українське гетьманство разом із залишками незалежності було остаточно ліквідовано владою Російської імперії. Споруда так і не була завершена, оскільки Розумовський помер в рік закінчення будівництва. Його нащадки не використовували палац за призначенням. Згодом будинок перебував у віданні військових, сильно постраждав під час пожежі, довгий час перебував у напівзруйнованому стані, кілька разів частково реставрувався. У 2009 р. була закінчена повна реставрація палацу, на його базі створено музей гетьманства. Повністю відтворено інтер'єри, в залах розміщена експозиція, присвячена українським гетьманам. Особливою пишнотою відрізняється Гетьманський зал, де виставлена шабля Кирила Розумовського (подарунок музею від його нащадків) і стіл «Камінь» з мармуровою дошкою, інкрустованою напівдорогоцінним уральським камінням.