П'ятниця, 27 квітня 2012, 17:18 | Написав Administrator |

Наукові читання імені Миколи Никифоровича Зайка

Микола Никифорович Зайко (1908–1991) – визначний український учений-патофізіолог, член-кореспондент АМН СРСР, заслужений діяч науки України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, доктор медичних наук, професор.

Народився 22 березня 1908 р. в м. Актюбінську (Казахстан) у багатодітній сім'ї робітника-залізничника. По закінченні школи короткий час працював робітником у залізничному депо. За сумлінну працю отримав направлення для вступу на медичний факультет 2-го Московського державного університету, де навчався з 1926 по 1931 р.

Вузівський курс патологічної фізіології пройшов безпосередньо в О.О.Богомольця, який саме у ті роки очолював відповідну кафедру в цьому навчальному закладі. Активно працював у студентському науковому гуртку, виконав експериментальне дослідження впливу видалення гіпофіза на розвиток набряку у піддослідних тварин. Як обдарованого випускника, що глибоко цікавився проблемами патофізіології, О.О.Богомолець рекомендує М.Н.Зайка до вступу в аспірантуру при Академії наук СРСР у Ленінграді.

Після закінчення аспірантури в 1933 р. М.Н.Зайко працює в Інституту експериментальної медицини – спочатку у відділі, який очолював професор Ю.С.Лондон, а згодом під безпосереднім керівництвом академіка М.М.Аничкова. За сумісництвом займається викладацькою діяльністю на посаді асистента, доцента в 2-му Ленінградському медичному інституті на кафедрі патологічної фізіології, яку очолював професор Л.Р.Перельман – один із старших учнів О.О.Богомольця ще по саратовському періоду його роботи.

Саме цих чотирьох видатних учених М.Н.Зайко вважав своїми вчителями, пишався цим, завдячував долі, що вона звела його з ними.

Підготовкою під науковим керівництвом М.М.Аничкова та захистом докторської дисертації "Експериментальні дослідження нейропаралітичного кератиту" у 1949 р. завершується ленінградський період діяльності М.Н.Зайка.

До цього слід додати, що в блокадні роки М.Н.Зайко очолював лабораторію у військовому шпиталі, а з 1942 по 1946 р. працював на посаді інструктора у відділі науки Ленінградського міському ВКП(б).

У 1950 р. М.Н.Зайко обирається на посаду завідувача кафедри патологічної фізіології Одеського медичного інституту ім. М.І.Пирогова, у якому працює до 1960 р. Певний час обіймає посаду проректора з наукової роботи.

Під час перебування у довготривалому науковому відрядженні в Німеччині (1955–1957 рр.) М.Н.Зайко організував першу самостійну кафедру (інститут) патологічної фізіології в німецьких університетах (м. Йєна, університет ім. Ф.Шіллера), а при ній радіоізотопну лабораторію.

З 1960 р. і до кінця свого життя М.Н.Зайко працював на кафедрі патологічної фізіології Національного медичного університету ім. О.О.Богомольця (до 1986 р. – на посаді завідувача, а з 1986 – професора).

Наукова діяльність М.Н.Зайка та його учнів велася у двох основних напрямах: проблема нервової трофіки та нейрогенних дистрофій і проблема проникності гістогематичних бар'єрів.

Усього М.Н.Зайку належить близько 120 наукових робіт, у тому числі кілька монографій. Під його науковим керівництвом підготовлено 23 доктори та 36 кандидатів наук. Його учні (Г.М.Бутенко, О.Г.Резніков, Е.В.Гюлінг, В.А.Міхньов, Ю.В.Биць) є членами НАН, НАМН та НАПН України.

М.Н.Зайко разом зі своїми учнями створив один з кращих підручників з патофізіології, за що колективу авторів було присуджено Державну премію України в галузі науки і техніки (1981 р.).

З 1966 по 1991 р. М.Н.Зайко очолював Українське наукове товариство патофізіологів.

Помер М.Н.Зайко 25 грудня 1991 р. Його поховано на Байковому цвинтарі у Києві.

(За матеріалами "М.Н.Зайко. Життєвий і творчий шлях (до 100-річчя від дня народження". – К., 2008)

Із спогадів Ю.В.Биця "Микола Никифорович Зайко – видатний український вчений-патофізіолог, педагог та громадський діяч"

Із спогадів О.В.Атамана "Масштабну особистість, як і все велике, краще оцінювати на відстані"

Передмова до навчального посібника О.В.Атамана "Патофізіологія в запитаннях і відповідях"

Відзначення 100-річного ювілею М.Н.Зайка

Фотодокументи

I Наукові читання імені М.Н.Зайка (3 квітня 2008 р.)

II Наукові читання імені М.Н.Зайка (26 березня 2009 р.)

III Наукові читання імені М.Н.Зайка (24 березня 2010 р.)

IV Наукові читання імені М.Н.Зайка (29 березня 2011 р.)