РЕГЛАМЕНТ

навчального процесу з дисципліни "Медична біологія"

для студентів 1 курсу спеціальностей 222 "Медицина", 221 "Стоматологія" і 228 "Педіатрія"

Загальний обсяг навчальної дисципліни "Медична біологія" для спеціальностей 222 "Медицина", 221 "Стоматологія" і 228 "Педіатрія" – 165 годин (5,5 кредитів), з них 86 годин – аудиторні заняття (18 годин – лекції, 68 – практичні заняття) і 79 годин – самостійна робота студентів (СРС); аудиторне навантаження – 52%, СРС – 48%.

Медична біологія викладається на 1 курсі протягом 2-х семестрів. Одне заняття чи лекція триває 2 академічних години.

Згідно навчального плану, видами навчальних занять є: а) лекції; б) практичні заняття; в) самостійна робота студентів; г) консультації.

Дисципліна "Медична біологія” складається з одного модуля, який містить 5 змістових модулів:

1. Цитогенетика
2. Класична генетика
3. Молекулярна генетика. Мутації
4. Медична генетика. Популяційна генетика й еволюція
5. Екологія людини. Медична паразитологія

Викладання дисципліни здійснюється відповідно до кредитно-модульної системи організації навчального процесу. Відповідність рівня набутих студентами знань, умінь та навичок вимогам нормативних документів щодо вищої освіти визначається контрольними заходами, які включають поточний і підсумковий контролі.

Поточний контроль здійснюється під час проведення аудиторних занять. Результати поточного контролю (поточна успішність) враховуються при визначенні підсумкової екзаменаційної оцінки з дисципліни. Для поточного контролю застосовуються такі засоби діагностики рівня підготовки студентів: а) тестові завдання з вибором однієї правильної відповіді, з множинним вибором відповіді, з визначенням правильної послідовності дій, з визначенням відповідності, з визначенням певної ділянки на фотографії чи схемі ("розпізнавання"), з уведенням відповіді через клавіатуру, з визначенням правильності чи помилковості твердження; б) індивідуальне усне опитування, співбесіда, в) розв'язання типових ситуаційних задач, г) ідентифікація збудників і переносників паразитарних хвороб на фотографіях, макро- та мікропрепаратах, д) контроль практичних дій (навичок), е) розв'язання типових задач з генетики. Оцінювання поточної успішності здійснюється за чотирибальною шкалою: в цілих числах за усні відповіді і самостійну роботу («5», «4», «3», «2») та від 2,0 до 5,0 (з точністю до десятої бала) за комп’ютерне тестування; оцінки заносяться у паперовий Журнал обліку академічної успішності групи та в електронний журнал.

Знання студентів як з теоретичної, так і з практичної підготовки оцінюються за такими критеріями:

• «відмінно» – студент бездоганно засвоїв теоретичний матеріал, демонструє глибокі знання з відповідної теми або навчальної дисципліни, основні положення наукових першоджерел та рекомендованої літератури, логічно мислить і будує відповіді, вільно використовує набуті теоретичні знання при аналізі практичного матеріалу, висловлює своє ставлення до тих чи інших проблем, демонструє високий рівень засвоєння практичних навичок;
• «добре» – студент добре засвоїв теоретичний матеріал, володіє основними аспектами з першоджерел та рекомендованої літератури, аргументовано викладає його; має практичні навички, висловлює свої міркування з приводу тих чи інших проблем, але припускається певної неточності й похибок у логіці викладу теоретичного змісту або при аналізі практичного;
• «задовільно» – студент в основному опанував теоретичними знаннями навчальної теми або дисципліни, орієнтується у першоджерелах та рекомендованій літературі, але непереконливо відповідає, плутає поняття, невпевнено відповідає на додаткові питання, не має стабільних знань; відповідаючи на питання практичного характеру, виявляє неточність у знаннях, не вміє оцінювати факти та явища, пов'язувати їх із майбутньою професією;
• «незадовільно» – студент не опанував навчальний матеріал теми (дисципліни), не знає наукових фактів, визначень, майже не орієнтується в першоджерелах та рекомендованій літературі, відсутнє наукове мислення, практичні навички не сформовані.

Підсумковий контроль проводиться у формі екзамену (іспиту). До підсумкового контролю (іспиту) допускаються студенти, які відвідали усі передбачені навчальною програмою з дисципліни аудиторні заняття і своєчасно відпрацювали всі пропущені заняття.

Іспит проводиться після закінчення всіх практичних занять з дисципліни і складається студентами в період екзаменаційної сесії згідно розкладу.

До іспиту не допускаються студенти, які мають пропущені практичні заняття, що не відпрацьовані. Такі студенти мають відпрацювати всі пропущені заняття згідно графіку.

Тестові питання є відкритими і доводяться до відома студентів не пізніше як за 1 місяць до закінчення практичних занять.

Іспит приймається тільки за наявності залікової книжки.

Розподіл балів і оцінка за дисципліну

Оцінка успішності студента з дисципліни є рейтинговою і виставляється за багатобальною шкалою з урахуванням усіх отриманих ним оцінок.

У Медичному інституті СумДУ встановлено, що максимальна кількість балів RD, яку студент може набрати з дисципліни, дорівнює 200 балів, з них 60% (120 балів) становить поточне оцінювання знань, а 40% (80 балів) – підсумковий модульний контроль.

Оцінки, отримані на практичних заняттях, конвертуються в рейтингові бали.

Кількість балів за поточний контроль визначається таким чином: сума оцінок за поточне ком­п'ютерне тестування ділиться на кількість практичних занять (34) і помножується на коефіцієнт 8, тому максимальний бал за тестування складає 5 × 8 = 40 балів. Середні оцінки за усні відповіді в 1 і 2 семестрах (окремо) помножуються на коефіцієнт 6, і результати додаються, тому максимальний бал за усні відповіді складає 5 × 6 + 5 × 6 = 60 балів. До поточного рейтингу додаються також: а) оцінка за контрольну роботу – розв’язання задач з генетики, максимально 12 балів; б) середня оцінка за самостійну практичну роботу в класі (виконання малюнків і заповнення таблиць на тих заняттях, де це передбачено), помножена на 1,6 (максимум 5 × 1,6 = 8 балів).

Розподіл балів, що присвоюються студентам

Максимальна кількість поточних балів (120), яку може набрати студент при вивченні модуля (дисципліни), вираховується шляхом додавання балів, що відповідають оцінкам "5", які можна отримати на практичних заняттях, а також балів за контрольну роботу з генетики. Мінімальна кількість поточних балів, яку потрібно набрати, складає 60% від максимальної суми у 120 балів, тобто 72 бали. Але якщо студент не отримав мінімальний бал за поточну успішність, він отримує його на іспиті за умови складання іспиту на позитивну оцінку (у цьому випадку він отримує з дисципліни 120 балів і оцінку «задовільно»).

Максимальна кількість балів за іспит складає 80, а мінімально необхідна – 48.

Перший семестр закінчується недиференційованим заліком, але із виставленням балів за 200-бальною шкалою.

Бали за 1 семестр розраховуються наступним чином: сума оцінок за поточне ком­п'ютерне тестування ділиться на кількість практичних занять (17) і помножується на коефіцієнт 10, тому максимальний бал за тестування складає 5 × 10 = 50 балів. Середня оцінка за усні відповіді помножується на коефіцієнт 6, тому максимальний бал за усні відповіді складає 5 × 12 = 60 балів. До поточного рейтингу додається також середня оцінка за самостійну практичну роботу в класі (виконання малюнків на тих заняттях, де це передбачено), помножена на 2 (максимум 5 × 2 = 10 балів).

Іспит (підсумковий модульний контроль) проводиться наприкінці другого семестру шляхом комп’ютерного тестування, яке містить питання Державного ліцензійного іспиту "Крок-1" та спеціальні питання з усього матеріалу дисципліни; оцінка за тестування виставляється в цілих балах від 0 до 80.

Іспит уважається зданим, якщо студент набрав під час іспиту не менше 60% балів від максимально можливих 80 балів, тобто 48 балів.

Студент, який не з'явився на іспит без поважної причини, отримує незадовільну оцінку. Відмова студента виконувати екзаменаційні завдання атестується як незадовільна відповідь (0 балів).

У випадку незадовільного результату студент має право двічі перескласти іспит за окремим графіком, який затверджується деканатом.

При першому перескладанні іспиту студент має право обрати обсяг завдань для виконання – або повний комплект питань (питання Державного ліцензійного іспиту "Крок-1" і спеціальні питання з усього матеріалу дисципліни), і тоді він отримує від 0 до 80 балів за цей іспит, які (не менше 48 балів) додаються до суми поточних балів (і виходячи з отриманої суми виводиться оцінка за дисципліну), або скорочений комплект (тільки питання Державного ліцензійного іспиту "Крок-1"), і тоді у разі успішного складання цих тестів (не менше 60% правильних відповідей) іспит вважається зданим, і за дисципліну студент отримує 120 балів (оцінка «задовільно»).

При другому перескладанні іспиту студент тестується тільки за питаннями Державного ліцензійного іспиту "Крок-1", і тоді в разі успішного складання цих тестів (не менше 60% правильних відповідей) іспит вважається зданим, а за дисципліну студент отримує 120 балів (оцінка «задовільно»).

Додаткова індивідуальна робота студента оцінюється наступним чином:

9–12 балів додаються до рейтингу за призові місця на міжвузівських олімпіадах з дисципліни та міжвузівських і міжнародних наукових студентських конференціях;

6–8 балів додаються до рейтингу за участь (якщо студент не отримав призового місця) у міжвузівських олімпіадах з дисципліни та міжвузівських і міжнародних наукових студентських конференціях;

до 5 балів додаються до оцінки з дисципліни за участь у I турі (у СумДУ) олімпіади.

Оцінка з дисципліни визначається як сума балів за поточну навчальну діяльність (не менше 72), балів за додаткову індивідуальну роботу студента (не більше 12) та балів за іспит (не менше 48), при цьому загальний бал з дисципліни не може бути більше ніж 200.

У випадку, коли поточна успішність студента з дисципліни становить нижче мінімальної, але на іспиті він отримав позитивну оцінку, оцінка з дисципліни визначається як 72 бали за поточну діяльність та 48 балів за екзамен і становить у сумі 120 балів.

За підсумками поточного навчання та іспиту в залежності від отриманої суми балів студент отримує оцінку за дисципліну за національною шкалою (відмінно–добре–задовіль­но–незадовільно); конвертація оцінки відбувається за відповідною шкалою (дивись таблицю). Оцінка за дисципліну виставляється студенту лише при виконанні ним навчального плану.

Детальніше про іспит див. тут.